Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСереда, 08.04.2020
Меню сайту
Наша школа
Робота школи
Педагогічна скриня
Форма входу

Поради батькам

Поради  батькам щодо психологічної підготовки
дитини до школи



http://www.orlyatko.org.ua/gotdosch/pid_shkol4.jpg



1. Будь ласка,
запам’ятайте, що основними психологічними причинами виникнення труднощів
адаптаційного періоду є такі:



- недостатній досвід
спілкування з дорослими і однолітками;



- недорозвиненість
мовлення;



- надмірно емоційний
характер спілкування з дитиною у сім’ї;



- несформованість звички
виконувати вимоги дорослих та дотримуватися певних правил поведінки;



- побоювання, недовіра
до школи внаслідок неправильної орієнтації з боку батьків.



2. Добре, якщо Ви
зацікавите доньку чи сина школою, викличете бажання навчатися там. Для цього
намагайтеся заздалегідь визначитися, яку саме школу відвідуватиме Ваша дитина.
Під час прогулянок покажіть їй споруду школи. Розкажіть про життя учнів.



3. Дитині значно легше
буде пристосуватися до умов школи, якщо в сім’ї вона оволодіє певними
необхідними навичками самостійності:



- складати підручники,
зошити та шкільне приладдя в портфель (бажано привчити дитину робити це
заздалегідь, звечора);



- самостійно та охайно
складати одяг для уроків фізичної культури;



- впорядковувати свій
письмовий стіл та ігровий куточок;



- самостійно вести
шкільний щоденник.



4. Важливо навчити
дитину ввічливого спілкування з незнайомими людьми.



5. Значну увагу
приділяйте розвитку мовлення дитини, зокрема діалогічного. Частіше розмовляйте
з дітьми, обговорюйте побутові "проблеми”, привчайте висловлювати власну думку,
міркування. Учіть правильно розгорнуто відповідати на поставлені запитання, а
також правильно формулювати запитання до інших людей. Ширше використовуйте
мовні ігри – їх Вас навчать самі діти, лише покажіть, що Ви хочете пограти з
ними.



6. Будьте вимогливими до
дитини.



7. Не виявляйте у
присутності дитини своїх переживань щодо того, як їй буде у школі, сумнівів, чи
доброю до неї буде перша вчителька, побоювань з приводу того, чи буде дитина
успішною у навчанні. Навпаки, демонструйте радість з приводу майбутнього вступу
дитини до школи, впевненість у тому, що на неї чекають доброзичливі вчителі,
цікаві знання, приємні товариші.



Завжди пам’ятайте:
самопочуття дитини та успішність її адаптації до школи значною мірою залежить
від Вас, шановні батьки!



На рік – сій жито, 



На десятиліття – сади
дерево,



На віки – виховуй дітей.



(Народна мудрість)



Коли дитина ще
маленька...



http://www.orlyatko.org.ua/gotdosch/pid_shkol6.jpg



Звичайно, дуже добре, коли в дитини ще в дошкільному
віці буде вироблена звичка керувати своєю поведінкою і тісно пов'язана з цією
звичкою риса - організованість. Що робити для цього? Перш за все, дуже корисно
для дитини виконувати яку-небудь справу разом із дорослими. Яку саме - в даному
випадку не так вже й важливо. Необхідно лише, щоб робота ця виконувалася
швидко, весело, без попереднього "розкачування" і довгих пауз. Можна
разом займатися боротьбою з брудним посудом: ви миєте, дитина витирає, або
читати книжку: сторінку ви, сторінку ваш син чи донька. Нехай спочатку посуд
буде погано витертий, а книжку доведеться читати зовсім нецікаву для вас.
Нічого страшного. Проте впродовж спільної діяльності ваша дитина набуватиме
вміння цілком віддаватися справі.



Дуже важливо також виробити в сина чи доньки звичку
переключатися з однієї справи на іншу. Якщо батьки кличуть їсти, то дитина
повинна припинити гру, прибрати за собою і йти до столу. Не дозволяйте їй
ігнорувати будь-які батьківські вказівки. Адже ми часто спостерігаємо таке:
обід готовий, батьки просять дитину до столу, а вона відповідає:
"Зараз", - і продовжує займатися попередньою справою. Так
повторюється доти, поки хтось із дорослих не виходить із себе. А треба було
просто після першого "недочутого" запрошення підійти до свого чада і,
давши йому час завершити, привести із собою, не даючи волі емоціям, говорячи з
ним твердо і спокійно.



Звичайно, дитина є дитина. І організованість не може
бути її основною рисою. Не потрібно вимагати, щоб вона весь час була
підтягнута, "ходила струнко". Нехай у неї обов'язково буде вільний
час, коли ніхто з дорослих її не "регулює". Але дуже важливо привчати
дитину розмежовувати години дозвілля і час, коли вона зайнята чимось серйозним,
не змішувати справу з грою, не перетворювати одне в інше. Але скільки разів
доводилося бачити картину, коли за обідом дитина не стільки їсть, скільки
ліпить із каші на тарілці якісь фігурки. А батьки не звертають на це уваги.
Повернувся з прогулянки, почав знімати кросівки і пішов стрибати на одній нозі
кімнатою. Вирушив мити руки - і загрався зі струменем води. Батьки не повинні
бути пасивними спостерігачами таких сцен. Адже теж саме буде відбуватися під
час виконання домашніх завдань: то захочеться поставити олівець вертикально, то
голуба з аркуша зробити, то кота погладити...



Одне зауваження: спершу подивіться на себе критичним
поглядом: чи не "в вас" пішли син чи донька своєю неорганізованістю,
невмінням спланувати дії, довести справу до кінця? Трапляється, що в своїх
навчальних справах дитина відтворює стиль життя, який панує в сім'ї. В такому
випадку негайно "перегляньте" цей стиль і, перш за все, самі
спробуйте стати організованим, а вже потім вимагайте це від дитини і привчайте
до цього!



http://www.orlyatko.org.ua/gotdosch/pid_shkol7.jpg



Оцінити
підготовленість своєї дитини до школи батькам допоможе такий тест



Чи готова дитина до
школи ?



•    Чи
хоче Ваша дитина йти до школи?



•    Чи
думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається їй буде цікаво
навчатися?



•    Чи
може Ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості,
впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати пазли)?



•    Чи
Ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?



•    Чи
вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти
речень?



•    Чи
може Ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?



•    Чи
вміє вона змінювати іменники за числами?



•    Чи
вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами?



•    Чи
вміє Ваша дитина рахувати до 10 і в зворотному порядку?



•    Чи
може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?



•    Чи
правильно, що Ваша дитина має «тверду руку» (розвинуту дрібну моторику)?



•    Чи
любить вона малювати і розфарбовувати картинки?



•    Чи
може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?



•    Чи
може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?



•    Чи
знає дитина назви диких і свійських тварин?



•    Чи
може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі
помідори, моркву, цибулю)?



•    Чи
любить Ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?



•    Чи
може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?



Кожна позитивна
відповідь оцінюється  одним балом. Результати тестування залежать від
кількості позитивних відповідей на запитання тесту.  Отже, якщо балів:



15 – 18 – дитина готова
йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і
виникнуть, можна буде легко подолати;



10 – 14 – Ви на
правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які Ви
відповіли "ні”, підкажуть Вам, над чим іще потрібно попрацювати;



9 і менше – почитайте
спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною,
зверніть увагу на те, чого вона не вміє.



Результати можуть Вас
розчарувати. Але всі ми – учні у школі життя. Дитина не народжується
першокласником, готовність до школи – це комплекс здібностей, що піддаються
корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані Вами для розвитку дитини, вона легко і
весело може  виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом – усіма,
хто має час і бажання навчатися разом з дитиною. Добираючи завдання, зверніть
увагу на слабкі місця розвитку дитини.



 



Поради батькам щодо
підтримки дитини 



в період адаптації до
школи 



Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження
психічного здоров'я в період адаптації до школи є уважне й лагідне ставлення
батьків до дитини, розуміння ними її  внутрішнього світу, проблем,
переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які
можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Але
незважаючи на це, для полегшення процесу адаптації дитини до школи все ж можна
дати деякі рекомендації:




  • Повірте
    в унікальність та неповторність Вашої дитини, в те, що вона дитина неповторна, 
    не схожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не
    варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і
    досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.




  • Дозвольте
    дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та
    достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні
    сторони дитини.




  • Не
    соромтеся демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете
    її любити за будь-яких обставин.




  • Не
    бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її  на коліна,
    дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.




  • Задля
    виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання
    та осудження.




  • Пильнуйте,
    щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність.
    Установіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише
    основні) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь
    установлених заборон і дозволів.




  • Не
    поспішайте звертатись до покарань. Намагайтеся впливати на дитину
    проханнями – це найбільш ефективний спосіб. У випадку непокори необхідно
    переконатися, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в
    цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що
    зазвичай достатньо ефективно. І лише у випадку, коли дитина демонструє
    відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання, яке повинне
    відповідати вчинку, крім того, дитина має розуміти, за що її покарали.
    Важливо пам’ятатити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками
    міра.



Пам'ятайте:




  • Покарання
    – це моральний замах на здоров'я дитини  - фізичне і психічне.




  • Не
    залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте
    подарованого.




  • Краще
    не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині
    про минуле, не дають змоги стати іншою.




  • Покараний
    – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінку перегорнуто. Про старі
    гріхи - ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!




  • Хоч би
    що  трапилось, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої
    сили над її слабкістю, як приниження.




  • Дитина
    не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.




  • Не
    забувайте:  ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри
    Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві
    правила та цінності, навчитеся краще розуміти одне одного.




  • Частіше
    розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть
    заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитися вербально висловлювати
    свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та
    поведінку інших людей.



 

Пошук
Календар
«  Квітень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Наші дані
Корисні посилання
Гімназія
ЗОШ І-ІІІ ст. №2
ЗОШ І-ІІІ ст. №3
ЗОШ І-ІІІ ст. №4
ЗОШ І-ІІІ ст. №5
ЗОШ І ст. №6
ЗОШ І-ІІІ ст. №7
СЮТУР
ДНЗ №6 "Малятко"
ДНЗ №7 "Берізка"
ДНЗ №8 "Золотий ключик"
ДНЗ №9 "Сонечко"
ДНЗ №10 "Любавонька"
Відділ освіти
Педагогігчна преса
ГУОН

Хмаринка тегів

Copyright MyCorp © 2013
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz
Написати нам на p-hmzosh1@ukr.net