Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСереда, 08.04.2020
Меню сайту
Наша школа
Робота школи
Педагогічна скриня
Форма входу

Поради вчителю

ШАНОВНІ ВЧИТЕЛІ!/Files/images/дошка.jpg

Поставтесь до педагогічної праці, як до головного змісту Вашого життя. Створіть у собі вчителя!

Будьте ерудованими, відмінно знайте свій предмет, цікаво та доступно викладайте навчальний матеріал.

Умійте поважати кожного учня і бачити в ньому особистість.

Умійте керувати власними емоціями та розвивати позитивні почуття до дітей.

Навчіться любити дітей. Люблячи їх, не заробляйте дешевого авторитету всепрощенням, невимогливістю – це розбещує дітей.

Будьте справедливими, розумійте своїх учнів.

Будьте вимогливими до себе, самокритичними, не порушуйте педагогічну етику.

Умійте терпляче виправляти його помилки – думки, дії, вчинки; навчіться переконувати.

Будьте ввічливими, доброзичливими, життєрадісними, людяними.

Хай завжди учні бачать у вас старшого друга, порадника, людину, яка підтримає, зрозуміє, дасть пораду.

Ніколи не принижуйте людської гідності дитини, будьте непримиренними до подібних дій Ваших колег.

Станьте вимогливими та будьте витриманими у стосунках з учнями.

 

 

 

 

Поради вчителям для поліпшення настрою

 /Files/images/мишка.gif

 

 

1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).

 

2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).

 

3. Якщо в тебе з'явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.

 

4. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй", теж можна виховувати і піднімати собі настрій.

 

5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам'ятайте: думати про себе – ваш головний обов'язок.

 

6. Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання: ”Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог, мене діти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити”.

 

 

Рекомендації вчителям, щодо підтримки дисципліни в класі/Files/images/вчителям.jpg

Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і дітьми.

Необхідно враховувати, що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.

При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:

1. Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.

2. Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.

3. Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.

4. Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.

5. Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.

6. Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.

7. Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.

8. Будьте привітними.

9. Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.

10. Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.

11. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.

12. Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.

13. Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних заходах, спільних походах.

14. Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі. Виявляйте коректність у взаєминах з батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.

 


ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ

Як розпочати навчальний рік

 

1. Дайте дітям знов відчути себе згуртованим колективом.

  Навіть у найдружніших колективах у перші дні після повернення з канікул учні заново вибудовують міжособистісні стосунки, проходячи від відчуття якоїсь скутості в спілкуванні до свободи взаємодії і появи відчуття приналежності до класу. Для того, щоб діти швидше знов відчули себе згуртованим колективом, а не залишилися «чужими» одне для одного, необхідно якомога більше уваги в перші дні приділити колективним заходам. Спільний випуск класної газети, театральні постановки, створення символу класу, смішного фотоальбому перших днів у школі, ведення літопису – ці і б

2. Дайте учням можливість поділитися літніми враженнями

  У перші дні приходу до школи дітям хочеться в першу чергу розповісти про літні враження – вони виходять на перший план, відсовуючи на другий навчання. При цьому розмова про літо не повинна зводитися до твору «Як я провів літо» - діти не дуже готові зразу, в перших числах вересня писати твори. Хай школярі принесуть літні фотографії і оформлять ними стіну класу, зробивши потрібні підписи; нехай учні по командах видадуть газети з літніми враженнями.

3. Підтримайте інтерес учнів до зайняття

  Майже усі учні приходять  у школу після канікул досить вмотивовані – їм хочеться йти в школу. Проте це почуття може швидко згаснути, якщо початок навчального процесу не «запалює» дитину – організовано нецікаво або дитина почуває себе цілком комфортно. «Як зустрінеш новий рік, так його і проведеш» - свідчить мудрість. Це актуально і для шкільної мотивації  - гарний початок навчання дає потужний поштовх на довгий час. Тому важливо всіляко підтримувати ту мотивацію, з якою учень прийшов у школу, організовуючи навчальний процес, у тому числі повторення, в цікавій формі, створюючи безпечне середовище в класі.

4. Поєднуйте на уроці серйозні та цікаві моменти

   Діти фізіологічно і психологічно не можуть відразу ж після канікул швидко відійти в колишній темп діяльності і виявити колишню працездатність – учням важко довго підтримувати увагу, працювати в одному темпі. Для мінімізації цих явищ, доцільно проводити більше фізкультхвилинок, на уроках організовувати більш часті зміни різних видів діяльності, поєднувати серйозні та цікаві моменти.

5.Школярам властиво забувати правила поведінки, спілкування, які, здавалося б, не раз згадували і розбирали. З одного боку , це пов'язано з природною забудькуватістю, а з іншого боку, набирає чинності «штучна» забудькуватість, коли дитина намагається перевірити межу – може, в цьому році це правило вже не актуальне, може, вчитель про нього забув? Тому на початку року важливо знову повернутися до необхідних правил, щоб показати учням, що вони нікуди не поділися. Але важливо не тільки розповісти, але і проконтролювати, як школярі дотримуються цих правил. Правило так і залишиться правилом, якщо діти хоча б раз відчують, що його можна не дотримуватися.

6.    Обговоріть з учнями майбутні заходи

     Для школярів важливо знати, що їх чекає у класному житті хоча б на чверть вперед, а також брати участь у плануванні заходів. Учні виявляють велику активність у подальшій реалізації тих справ, які вони запропонували самі.

7.    Підтримайте учня у прагненні стати краще

     Дуже часто учні приходять першого вересня з бажанням почати нове життя – вони готові вчитися краще або виправити поведінку. Але все це зможе реалізуватися, якщо вчитель побачить тих дітей, які мріють про краще, і допоможе їм реалізувати прагнення. Адже якщо дитина не відчуває підтримки дорослого у своєму прагненні, то всі ініціативи поступово згасають.

 /Files/images/kartinki/сова.jpg

 

 

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ. ОЦІНКИ


Оцінки за допомогою яких за 12-бальною шкалою оцінюється досягнення учнів.

У наш час, коли інтереси справи і власна компетентність дає можливість людині реалізуватися, що і відповідає поняттю «робити кар’єру», вчитель повинен засобами оцінки прищепити учням здорове честолюбство і здатність критично підходити до досягнутого.

Вчителю необхідно пам’ятати, що оцінне судження, яке учень вважає справедливим, позитивне чи негативне, стає стимулом його поведінки і діяльності в майбутньому, впливає на його майбутню активність у самореалізації. Тож вдало дібрані форми вираження оцінних суджень стимулюють успішність.

В учнів, яким навчання дається нелегко можуть виявитися стреси та страх. Але це залежить не від перевірки або оцінки «самих по собі» і не методів, які використовуються. Не існує таких методів, які б самі по собі були хорошими або поганими. Ефективність залежить від того, як і в яких умовах вони застосовуються.

Надзвичайно важливим з психологічної точки зору є те, що властивості особистості виникають і закріплюються під час такої діяльності і в таких умовах, коли на них припадає найбільше навантаження, сюди належить також готовність і здатність досягти найвищих результатів тоді, коли від тебе вимагають максимум зусиль. Будь-яке життєве надбання має відповідати зусиллям, витраченим на досягнення цього, лише тоді він буде значущим стимулом людині для самостійного та навчального вдосконалення, також для особистісного розвитку.

Отже у дорослому житті учні постійно стискатимуться з ситуаціями випробування, особливо на роботі. Тому оцінки та екзамени готують учня до життя та праці. Кожний окремий випадок виставлення оцінки визначається великою кількістю обставин. Оцінку виставляє вчитель. Він несе відповідальність за неї перед учнем. Творчий момент у педагогічній діяльності вчителя полягає у тому, що виставляючи в конкретних, але мінливих, умовах оцінки, він повинен сприяти максимальному розвитку своїх учнів.

 

 


ВИДИ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ОЦІНКИ

1. Оцінювання не відповіді учня, а його особистості («…знову забуваєш, ледачий, неуважний…»):школяр не знає, що в його відповіді було правильним, чого вимагає від нього вчитель.

2. Опосередкована оцінка: відповідь учня оцінюється через відповідь однокласника. Така оцінка впливає на формування стосунків у класі.

3. Невизначена оцінка ( «так, сідай …»); мало ефективна тому, що фактично нічого зрозумілого для учня вчитель не сказав.

4. Негативна оцінка: коли педагог оцінюючи відповідь учня, вказує на допущені помилки, стверджує, що відповідь була неправильною. Така оцінка корисна, особливо якщо вона організовує учня на ліквідацію допущених помилок, прогалин у знаннях, мобілізує їх.

5. Оцінка-згода не ефективна для сильних, обдарованих у навчанні школярів і дуже ефективна для слабких.

6. Схвалення-підтримка особливо позитивно впливає на учнів, які втратили віру у свої сили, недооцінюють свої можливості, оскільки добросовісно працюють, але результати не відповідають їхнім старанням.

7. Оцінка-критика впливає на емоційно-вольову сферу учнів. Результат критики багато у чому залежить від способу спілкування вчителя й учня, стосунків між ними. Використовуючи такий вид оцінки, вчитель не повинен бути грубим, принижувати особистість учня. Систематичні приниження призводять до озлобленості.

8. Оцінку-бурхливе обурення педагог використовує рідко, залежно від того, кого оцінюють. У жодному разі не можна принижувати гідність дитини.

9. Оцінка-схвалення - використовується з урахуванням усіх психолого-педагогічних умов.

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ. ЕМОЦІЙНИЙ БАР’ЄР

За характером оцінні ставлення вчителя у педагогічні взаємодії можуть бути позитивними, негативними та ситуативними. Здатність вчителя запобігати своїм помилкам і долати їх тісно пов’язана із сформованістю навичок саморегулювання.

Щоб не стати головною перешкодою на шляху до взаєморозуміння з учнями, нам треба навчитися керувати своїми емоціями, які найчастіше стають джерелом міжособистісних конфліктів, неадекватних оцінних суджень.

Переважна більшість учителів, опитаних кафедрою психології Дрогобицького педагогічного університету, вважають емоційний бар’єр головним у виникненні непорозумінь між ними та учнями.

У САМОРЕГУЛЯЦІЇ ВЧИТЕЛЮ ДОПОМОЖУТЬ

1. Розподіл емоцій-полягає у розширенні кола емоційних ситуацій, що призводить до зниження інтенсивності емоцій у кожній з них. Це виконує таку саму функцію, оскільки нові соціальні та психологічні контакти дають змогу вчителю знайти ширшу сферу виявлення своїх почуттів, інші інтереси, хобі.

2. Зосередження, коли умови діяльності потребують певної концентрації на чомусь одному, що має вирішальне значення у певний період життя. Найпоширенішим прийомом зосередження емоцій є обмеження інформації із звичних джерел.

3. Переключення, пов’язане з перенесенням переживань з емоціогенних ситуацій на нейтральні. За так званих деструктивних емоцій (гнів, агресія, роздратування) необхідна тимчасова зміна реальних ситуацій ілюзорними або соціально незначущими.

4. Врахування індивідуальних особливостей учня під час оцінювання та формування оціночного судження. Розумова працездатність школярів, що визначається силою нервових процесів - одна з важливих умов, що визначає характер пізнавальної діяльності школярів під час розв’язування навчальних задач.

 

Пошук
Календар
«  Квітень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Наші дані
Корисні посилання
Гімназія
ЗОШ І-ІІІ ст. №2
ЗОШ І-ІІІ ст. №3
ЗОШ І-ІІІ ст. №4
ЗОШ І-ІІІ ст. №5
ЗОШ І ст. №6
ЗОШ І-ІІІ ст. №7
СЮТУР
ДНЗ №6 "Малятко"
ДНЗ №7 "Берізка"
ДНЗ №8 "Золотий ключик"
ДНЗ №9 "Сонечко"
ДНЗ №10 "Любавонька"
Відділ освіти
Педагогігчна преса
ГУОН

Хмаринка тегів

Copyright MyCorp © 2013
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz
Написати нам на p-hmzosh1@ukr.net